8 семестр

  • За визначенням філософів, ми живемо в інформативно наповненому світі і вся наша інтелектуальна діяльність зорієнтована на  безупинний пошук й переробку відомостей про нього. Цілком зрозуміло, що процес накопичення нашим інтелектом відомостей про світ не є його самоціллю. Значна частина із здобутих знань має суто практичне застосування, забезпечуючи наші повсякчасні життєві потреби. Процес використання інформативних знань про світ включає взаєобмін відомостями між людьми, що здійснюється в основному за допомогою мови як основного засобу міжособистісного  спілкування. Отже, людина є не тільки споживачем знань про світ, вона є також їх передавачем, а за сучасною термінологією – комунікантом. Тому цілком справедливо вважати, що нинішня цивілізація є цивілізацією спілкування, а кожна окрема людина – це комунікативна істота. Саме це зумовило значний інтерес представників різних наукових галузей до всебічного вивчення комунікативної діяльності  людини та засобів, які служать цій меті.

    Мета цього лекційного курсу – розглянути комунікативну діяльність людини як одну з форм людської діяльності, яка робить людину людиною і є тією основою, на якій вибудовуються всі інші форми людської діяльності, зокрема трудова, пізнавальна, наукова, творча, адміністративна тощо.

    Людина виокремилась зі світу, що її оточує, завдяки унікальній своїй властивості − дару мови, що зробило її життя осмисленим, розумно керованим й інтелектуально багатим, на відміну від решти живих істот. Мова виплекала людину не тільки як унікальну за своїми розумовими задатками біологічну істоту, а й як істоту соціальну, яка має постійну потребу у спілкуванні зі своїм оточенням. Мовне спілкування, або мовна комунікація, − це особливий тип людської діяльності, яка здійснюється за певними законами й правилами, “в межах віками відпрацьованих моделей й усталених форм”. Детальне ознайомлення із цими законами та правилами, а також з усіма чинниками, які задіяні у процесі людського спілкування, складає предметний зміст цього лекційного курсу.

    Вивчення природи складників процесу комунікативної діяльності людини вимагає об’єднання інтелектуальних зусиль фахівців різних наукових галузей, зокрема лінгвістики, психології, етнокультурології, філософії, соціології, нейро­фізіології і ряду інших. Пропонований читачеві курс лекцій висвітлює в основному лінгвістичний аспект питання мовного спілкування, лише в окремих випадках розглядаються в загальних рисах деякі інші складники цього процесу.

  • Курс «Теоретична граматика» належить до циклу дисциплін нормативної частини навчального плану з підготовки фахівців романської філології зі спеціальності 6.020303 – мова та література (французька). Даний курс є логічним продовженням теоретичних курсів із загального мовознавства, вступу до романської філології, історії мови, лексикології, і частково базується на практичній граматиці, яку студенти вивчають протягом трьох попередніх років. Дисципліна читається на четвертому році навчання, підсумовуючи матеріал всіх попередніх теоретичних курсів з романського мовознавства, які фігурують в навчальному плані зазначеної спеціальності.
    Система контролю знань студентів передбачає поточний контроль, написання рефератів, виконання тестових завдань. Підсумковий контроль проводять у формі іспиту.
  • Курс з історії французької граматики належить до числа найважливіших дисциплін спеціалізації, що передбачені навчальним планом з підготовки фахівців за спеціальністю 6.020303 – мова та література (французька). Дана дисципліна читається на четвертому курсі паралельно з “Теоретичною граматикою”. Навчальний зміст дисципліни курсу тісно взаємопов’язаний з такими дисциплінами навчального плану як “Вступ до романської філології”, “Історія французької мови”, “Лексикологія”, та “Лінгвокраїнознавство”.
    Підсумковий контроль - залік.